| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
РОЗМОВА ШЕВЧЕНКА З ВОЇНОМ АТО
|
| 18.11.2015, 22:08 |
| За що тебе, юначе, у могилу
Так рано смерть скосила?
На кого матір залишив, сестру, родину?
А хто тепер підніме із біди Вкраїну?
Я бачу тут таких, як ти, багато:
Небесна сотня, воїни АТО, солдати...
Не скаже серце дівчині: «Люблю,
Життя навік з тобою розділю».
Кобзарю, хіба не ти повчав:
«Свою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте,
В останню, тяжкую минуту
За неї господа моліть».
Ти правий, це мої слова,
Як швидко час сплива...
Моя Україно!
За що тебе знову сплюндровано?
За що сини твої гинуть?
Як і колись,
За смерть не думає народ
І не чекає нагород.
Досить гнути спини
Й терпіти братські кпини!
Земля не може прийняти вже стільки крові й сліз,
Мир і правда в Україні – наш девіз!
За волю не страшно загинуть нікому:
Ми йдемо по шляху святому.
Думають, злякають танками і гелікоптерами,
Бо вони у змові з мільйонерами.
Твоя, Тарасе, правда...
На жаль, таких, як я, уже багато тут,
Але ніяка зброя не вб’є козацький дух.
І твоя правда, дорогий юначе:
«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі».
Н. М. Монастирська,
учитель української мови та
літератури Підгаєцької гімназії
|
|
Категорія: ШЕВЧЕНКУ 200 | Додав: Надія
|
| Переглядів: 287 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|